Я скучаю за Львовом. невистачає тієї архітектури, невистачає тієї купм людисьок, ну та скайп ну контактік, але самої можливості живого спілкування. випадкових зустрічей, посмішок і якихось бохевільних ідей. невистачає ранкового дзвону трамваїв і вечірніх ліхтарів.
ту всі рано лягають спати , лиш де не де світло у вікнах . а якась вечірня прогулянка це майже нонсенс.
І ждать нам ще доовго. намагання перетворити стареньку хату в якій останні десятиріччя або взагалі ніхто не жив, або якісь ліворукі істоти, продовжується
всі мої ідеї , в стилі ,а шоб не так як у людей ,батьками чоловіка сприймаються іронічно, комічно і з думкою- шо ти в етом понімаєш дєвучка
хоча розумію що та їх фінансова підтримка багато вирішує, але мені тут жити, не їм, мені!
ух курде, хочеться втекти. невеликий відпуск нам нібито пообіцяли.ми пообіцяли почекати
Я скучиа за Львовом,ех